Командний гравець. Владислава Магалецька — про особисту мотивацію та кетодієту

З Владиславою ми зустрічаємося в її офісі, розташованому в одному з найбільш видових місць Києва — «Арена-сіті». З вікон відкривається красивий вид на дахи старого міста, при цьому сам офіс оформлений доволі мінімалістично, нічого не відволікає від справ. І цей інтер’єр дуже точно характеризує стиль роботи Магалецької: чіткий режим, рух до мети і результат. Владислава відверто розповідає, як бути жінкою-керівником у бізнесі, чому чоловік і діти — її найкраща мотивація, а також ділиться тим, як вона підтримує відмінну форму, працюючи з ранку до вечора.

Владиславо, у студентські роки ви навчалися на факультеті кібернетики. Це був якийсь виклик? Напевне ви були однією дівчиною на весь факультет.

Майже однією (сміється). Нас, дівчат, на факультеті навчалося кілька, але відчуття, що ти там одна, було. Справа в тому, що в ті роки дівчата, як зараз прийнято говорити, в STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics) не йшли. Були суто чоловічі факультети — це фізмат, кібернетика, мехмат, і поруч розташовувалися жіночі — біологія, філфак. Але в той момент, коли я вступала, вибір кібернетики був визначеним. Школу я закінчила із золотою медаллю, математику та англійську любила більше за інші предмети. Тому кібернетика стала усвідомленим особистим вибором. Коли батьки дізналися, що я хочу туди вступати, мама сказала: «Добре, там можна швидко вийти заміж». Що поробиш — ортодоксальне мислення, ось так (посміхається).

Які гарні батьківські установки.

Так, було уявлення, що якщо ти йдеш на факультет, де багато хлопчиків, то неодмінно вискочиш заміж. Якби я зараз давала поради молодому поколінню, то сказала б, що в університет треба йти зовсім не за цим. І рада, що і я туди йшла не за цим.

Як ви потрапили в агробізнес після ІТ?

Моєю першою роботою стала посада програміста в американській компанії, де я доволі довго пропрацювала під час навчання в університеті та в якийсь момент зрозуміла, що деякі речі роблю трохи краще, ніж програмую, — наприклад, займаюся операційним менеджментом для залучення фінансів. Тому я пішла працювати у великі компанії «Пальміра-Рута» і пізніше в «Київську інвестиційну групу», де відповідала за операційні аспекти бізнесу. Вже звідти мене стали запрошувати в агробізнес, дуже довго кликали. Коли я нарешті погодилася, всі мої знайомі, друзі й товариші запитали: «Влада, куди ти йдеш? Це ж село». Це було не так давно — у 2006–2007 році, але з того часу сприйняття агробізнесу докорінно змінилося.

Як воно, бути жінкою на посаді заступника міністра агрополітики?

Коли після Майдану мене запросили на посаду заступника міністра, то повідомили, що до мене на цій посаді не було жінок. А пізніше один із керівників зізнався: мовляв, дуже змінюється формат нарад, коли жінка присутня в колективі. Чоловіки стають більш відповідальними, намагаються більше себе проявити, інакше проводять наради. Я була здивована.

Але це єдиний раз, коли мені нагадали про гендер. У своїй роботі я жодного разу не стикалася з питаннями гендерної нерівності та ніколи не бачила різниці в тому, чоловік або жінка працює зі мною в департаменті. Моя єдина вимога — щоб людина, з якою я працюю, була фахівцем, глибоко розбиралась у своїй справі, любила її та відчувала таке ж бажання творити, як я. Я трудоголік, люблю працювати, і мені потрібен результат.

Які якості, на вашу думку, повинен мати керівник?

Думаю, що хороший керівник — це сукупність трьох речей. Перше — важливо не боятися брати на себе відповідальність. Друге — потрібно бути хорошим командним гравцем. Я люблю, коли згуртований колектив, люблю працювати зі своїми колегами. І третє — завзятість і відповідальність. Якщо я бачу мету, то буквально не можу спати й відпочивати, поки її не досягну. Завзятість має дуже велике значення в усіх сферах життя.

Що вас мотивує?

Народження першої дитини значною мірою визначило те, в яких компаніях я хочу працювати. Я хочу працювати в білій компанії з прозорою зарплатнею. Друге запитання було — скільки мені будуть платити? Тому що від цього залежало, що я можу дозволити своїй дитині. Це дуже потужна мотивація для мене.

Моя мама мені завжди говорила: «Влада, ти вийдеш заміж, чоловік тобі все купить». Але в якийсь момент я зрозуміла, що я доволі багато можу і сама собі купити. З іншого боку, мій чоловік теж дуже сильно мене мотивує. Він завжди може дати слушну пораду, а я завжди прислухаюся до того, що він говорить. І через те, що ми дуже різні, ми створюємо синергію.

Я недавно слухала виступ доктора Адізеса, і він говорив, що шлюб — це як дві руки, права і ліва. І це союз несхожих, але міцних. І якби у людини було дві праві або дві ліві руки, було б складніше виконувати якісь завдання. В цьому і є синергія.

Згодна. Тому розуміння, що ми з чоловіком різні та ніхто не ідеальний, але кожен із нас може допомогти порадою і підтримати, дає нам дуже багато. З ним я стаю кращою версією себе.

А сини надихаються вами? Вони намагаються рости на вашому прикладі?

Я завжди хотіла прищепити своїм синам, щоб жінку вони сприймали м’якше. Завжди казала, що зовсім необов’язково, щоб ваші обраниці були на мене схожі. Я б дуже хотіла, щоб мої сини про мене могли подбати, коли прийде час, щоб їм цього хотілося. І щоб вони не звикали до думки, що мама завжди сильна, з усім впорається, краще до неї звернутися за допомогою, ніж допомогти їй. Тому я їм із народження намагалася прищеплювати те, що про маму треба дбати. Не знаю, наскільки це узгоджується з нинішніми теоріями виховання дітей. Але я знаю, що, коли я прошу своїх синів про допомогу, вони завжди допомагають.

Ви багато пишете на своїй сторінці в фейсбуці про кетодієту. Ви дотримуєтеся цієї системи харчування?

Протягом останніх п’яти років приділяю харчуванню дуже велику увагу. Також намагаюся в житті зберегти баланс часу на спорт, сім’ю і на роботу. Коли ти забуваєш якусь із цих складових, дві інші починають теж страждати.

Не можна бути шалено щасливим у родині, дуже успішним на роботі та при цьому постійно хворим. Стани повинні бути в гармонії.

З приводу дієти. Я надихнулася словами Анджеліни Джолі, яка в Голлівуді дуже рекламує кетодієту. Зараз США дуже підсіли на цю систему харчування, також Швейцарія і багато інших прогресивних країн, і ця хвиля поступово доходить до України.

Це доволі складна дієта, я не йду в неї повністю, а пристосовую під себе. Тобто беру якісь основні принципи, які мені дуже подобаються. Я дуже люблю авокадо, лосось, яйця, їм багато овочів, які кетодієта дозволяє, і тому мені з нею комфортно. При цьому важливим для мене було знайти щось солодке. Я дуже люблю солодке.

Я шукала солодощі, які не приносили б шкоди моїй фігурі, і знайшла — у нас в Україні є бренд Keto Keto. Це десерти, в яких немає цукру, немає звичайного борошна, тільки мигдалеве, яке практично не містить вуглеводів. Два рази на тиждень я себе тішу тим, що замовляю ці корисні солодощі.

Ви говорили про баланс зі спортом — яким саме видом спорту ви займаєтеся?

Я намагаюся кожен день обов’язково проходити близько 10 тисяч кроків, не менше. У мене дуже жорсткий графік. Він розписується приблизно за два-три тижні. Тобто за два тижні я точно знаю, які та коли будуть зустрічі, що я буду робити. І далі необхідно виділити час або рано вранці для спорту, або пізно ввечері для прогулянки. Насправді, 10 тисяч кроків — це не так багато, як здається. Це півгодинна пробіжка в парку або просто насичений робочий день. У мене сьогодні, наприклад, був бізнес-сніданок, і я не встигла на спорт, але ввечері у мене запланована прогулянка з сином. Молодшому 14 років, він вже склав усі контрольні, значить, ми зможемо погуляти разом у парку. Бачите, це теж формат спортивної активності, а крім цього — можливість побути разом із сином, поговорити на всі теми.

Що для вас відпочинок?

У нас із чоловіком на двох четверо дітей, усі хлопчики. Тому наш відпочинок дуже строго регламентований. Ми намагаємося, щоб у нас були короткі вікенди, приблизно раз на сезон, коли ми з чоловіком можемо на суботу-неділю виїхати кудись разом і побути лише вдвох. Весь інший час — відпочинок разом із дітьми. Я не можу інакше, я б відчувала почуття провини, якби відпочивала, а діти ні. Мені здається, що і на відпочинку потрібні чітке планування і фокусування. Тобто якщо ти на роботі, то повинен бути максимально на цьому сконцентрований. А якщо ти вже приїхав відпочивати з сім’єю, значить, треба фокусуватися повністю на сім’ї. Це і допомагає зберегти внутрішній баланс усіх важливих життєвих складових.