Від авокадо і до езотерики: чим нам запам’ятається минуле десятиліття

Авокадо

Авокадо-тост — не просто страва, а повноцінний символ способу життя міленіалів. З одного боку, воно ілюструє нашу любов до смачної та корисної їжі, готовність експериментувати з екзотичними продуктами. З іншого — авокадо-тости показують, наскільки нам важливо, щоб наша страва була красивою, трендовою та фотогенічною. До того ж учені вже давно б’ють на сполох: за їхніми словами, населення планети щодня з’їдає стільки авокадо, що у цієї моди скоро будуть серйозні екологічні й економічні наслідки. 

А поки манія тільки набирає обертів — британські лікарі навіть повідомили, що по кілька разів на день бачать пацієнтів, які травмувалися, намагаючись вийняти з авокадо кісточку.

Велнес 

Звісно, ми й раніше стежили за здоров’ям, але саме 2010-ті стали епохою велнесу — стилю життя, який поєднує в собі відмову від шкідливих звичок, турботу про психічний добробут і гармонійний підхід до фізичних навантажень. Якщо на початку десятиліття нам здавалося, що вести здоровий спосіб життя — це їсти селеру тричі на день, стежити за кожною зайвою калорією та щодня ходити в зал, то зараз ми знайшли куди більш збалансований підхід. І ми далеко не одні — наприклад, велнес-компанію Goop, засновану Гвінет Пелтроу, оцінюють у $250 мільйонів.

Відмова від м’яса

Якщо ще десять років тому вегани та вегетаріанці здавалися рідкісними сміливцями, які йдуть проти системи, то зараз повна або часткова відмова від продуктів тваринного походження стала частиною способу життя багатьох усвідомлених людей. Хтось уникає м’яса з етичних міркувань — адже давно не секрет, що тварин найчастіше утримують у жахливих умовах. Хтось дбає про навколишнє середовище — велику рогату худобу розводять у таких кількостях, що вона буквально забруднює все навколо, від води і до повітря. Хтось просто стежить за своїм здоров’ям — лікарі попереджають, що щоденне вживання м’ясних продуктів підвищує ризик ожиріння, серцево-судинних проблем і онкологічних захворювань.

Глобальне потепління

Вчені масово говорили про глобальне потепління і зміну клімату набагато раніше, але у 2010-х їх нарешті почали сприймати серйозно. Багато країн заборонили використання пластмасових трубочок, які забруднюють океани, а великі корпорації почали все більше стежити за власним впливом на навколишнє середовище. Ми теж не відстаємо — намагаємося сортувати відходи та здавати їх на переробку, відмовляємося від пластикових пакетів у супермаркетах і все частіше купуємо локальні продукти, у яких невеликий вуглецевий слід. Звісно, попереду ще багато роботи, але світ почав рухатись у правильному напрямку — і цим варто пишатися!

Езотерика

Цілком можливо, що через кілька років загальна любов до кристалів, астрології та карт Таро буде здаватися чимось неймовірно дивним. Але не варто забувати, що 2010-ті роки були доволі непростим періодом: політичні новини регулярно викликали у нас почуття жаху (а в кращому випадку — іспанського сорому), економіка залишала бажати кращого, а вчені, здається, тільки й говорили про глобальне потепління і його наслідки. Тож не дивно, що навіть найсуворіші скептики й реалісти почали потайки підглядати гороскопи чи користуватися нефритовими масажерами.

Жанр true crime

Навіщо дивитися вигадану детективну історію, якщо можна розібратись у страшному нерозкритому злочині, який дійсно стався? Приблизно так можна описати особливість true crime — жанру, який зачарував нас у 2010-х. Усе почалося зі звичайних подкастів, у яких ведучі намагалися розслідувати давно забуті вбивства, викрадення і пограбування. Але незабаром за мотивами цих історій почали знімати серіали, документальні фільми та драматичні блокбастери. Цікаво, що головною цільовою аудиторією true crime виявилися саме молоді жінки — вчені підозрюють, що дівчатам простіше співчувати жертвам.

Інфлюенсери

Пам’ятаєте, як інстаграм уперше з’явився на наших смартфонах? На дворі був 2010 або 2011 рік, а ми тоді не сильно замислювалися про те, що ж ми фотографуємо і викладаємо своїм підписникам. Застосунок був чимось на кшталт простенького онлайн-фотоальбому, який розглядали хіба що наші друзі, родичі та колеги. З того часу інстаграм перетворився на величезну рекламну платформу, завдяки якій виник цілий новий маркетинг-напрямок — інфлюенс-маркетинг. Бренди все частіше взаємодіють із так званими інфлюенсерами — інтернет-знаменитостями, у яких є мільйони відданих підписників. 

Втім, інстаграм — не єдина соціальна мережа, завдяки якій у нас з’явився новий вид знаменитостей. Відеоплатформа YouTube посприяла появі б’юті-влогерів — візажистів, які розважають своїх глядачів динамічними відеоінструкціями з макіяжу. Найчастіше ці блогери демонструють саме яскравий, навіть вечірній макіяж (контрастні брови, контур, темна матова помада, накладні вії), і завдяки їм ця естетика стала частиною щоденної норми. На щастя, під кінець 2010-х багато хто з нас вирішив, що природність важливіша за драматичність, тож мода на макіяж у стилі сімейки Кардаш’ян поступово втрачає свою популярність. 

Низьковуглеводні дієти

А ось і тренд, який нам усім варто скоріше забути — низьковуглеводні дієти. Якщо в 1990-х і навіть у 2000-х усі масово сторонилися жирної їжі, то зараз інтернет-гуру просувають протилежну ідею — ніби абсолютним злом є бідні вуглеводи. Деякі доводять цю ідею до абсурду, фанатично слідуючи кетогенній дієті. У теорії це звучить непогано — можна обертати авокадо беконом, ложками їсти арахісове масло і заїдати все це свинячими реберцями. Але ж ми знаємо, що головне у здоровому способі життя — баланс, а такий підхід вже точно не звучить збалансовано. Звісно, кетогенна дієта може бути корисною — наприклад, дослідження показують, що за її допомогою можна лікувати епілепсію у дітей. 

Але якщо ви просто хочете підтримувати свій організм у хорошому стані, то не варто виснажувати себе обмеженнями, уникати певних продуктів і сподіватися на чергову диво-дієту.

Подкасти

У чому секрет популярності подкастів? Можливо, у їхній практичності — ви можете пережити захопливу історію чи дізнатися корисну нову інформацію, поки ходите по супермаркету чи нудитесь у пробці. Ще один бонус — на відміну від фільмів або серіалів, які знімають роками, подкасти швидко створюються і завжди встигають розкрити актуальні теми. До речі, якщо ви досі не впевнені в тому, що подкасти — дійсно важлива частина сучасної культури, то ось вам аргумент: із наступного року подкасти зможуть номінуватися на Пулітцерівську премію.

Розкутість

Поширення фемінізму та філософія прийняття себе зробили свою справу — тепер дівчата не бояться говорити про сексуальність, фізіологію та власні вподобання. Ми сміливо купуємо секс-іграшки, не придумуємо дурні евфемізми для місячних і спокійно починаємо розмову з симпатичними незнайомцями. Яскравий доказ тому, що 2010-ті стали епохою свободи, — серіал «Флібег» британки Фібі Воллер-Брідж, який багато критиків називають головним шоу десятиліття.

Рух #MeToo

2017 року акторка Аліса Мілано опублікувала пост, що закликає всіх людей, які пережили сексуальне насильство, написати у своїх соціальних мережах прості слова «я теж» («me too»). Простий хештег спровокував цілу лавину приголомшливих зізнань: тисячі й мільйони жінок почали ділитися своїм болісним досвідом, розповідати про пережите і підтримувати одна одну. Багатьох впливових діячів шоу-бізнесу звинуватили в домаганнях, а їхніх колег — у бездіяльності та спробах шантажувати постраждалих. 

Вплив усіх цих історій виявився настільки сильним, що наше суспільство досі намагається знайти відповіді на всі запитання, які виникли за останні кілька років. Де проходить межа згоди? Наскільки етично слухати музику виконавців, яких звинуватили в насильстві? Чи варто радіостанціям відмовитися від пісень умовного Майкла Джексона? Однозначно лише одне — завдяки цим сміливим жінкам старі системи вже ніколи не будуть такими, як раніше.

Спортивний одяг

Пам’ятаєте, як кросівки та сукня колись здавалися сміливим, майже бунтарським поєднанням, а туфлі на підборах були обов’язковим елементом «красивого» вбрання? На щастя, 2010-ті навчили нас дечого дуже важливого — заради краси зовсім не обов’язково страждати. Навіщо затримувати подих, намагаючись втиснутись у джинси скіні, якщо можна просто вдягти зручні та м’які штани? Комфортний, напівспортивний (чи повністю спортивна, чом би й ні?) одяг став нормою, і нам залишається лише посміюватися, розглядаючи свої фото десятирічної давності.