Що робити, якщо тривожність зашкалює, ви нервуєте, переживаєте і не можете знайти в собі сили зупинитися і видихнути? Такі проблеми виникають у багатьох – коли відчуваєш, що всього навколо вже занадто багато, і ви не витримуєте, не справляєтесь і хочете втекти.

Процес зцілення і відновлення може бути складним і заплутаним для всіх нас – тому, що ми не завжди до кінця розуміємо, з чим, власне, боремося. Багато хто з нас живе з дитячими травмами і переживаннями – не до кінця опрацьованими і усвідомленими. Завдання – зробити своє зцілення від них пріоритетом, присвятивши йому комфортну кількість часу і сил, і стежити за тим, щоб постійно усвідомлювати свої думки і емоції. Ось – 5 способів, які допоможуть запустити процес зцілення і навчать усвідомлювати свої емоції і керувати ними.

  1. Влаштуйте тренування емоційного інтелекту

Багато людей, у яких з якихось причин було непросте дитинство, не дуже добре виражають емоції – або ж і просто не вміють цього робити. Тож тренування точно не буде зайвим. Ось – 4 напрямки, які варто розвивати:

  • вміти визначати свої емоції і емоції інших людей. Вчитися висловлювати їх точно.
  • використовувати емоції, щоб розставляти пріоритети, і вчитися керувати настроєм.
  • чітко інтерпретувати емоції і розпізнавати, коли вони змішуються.
  • управляти позитивними і негативними переживаннями і вміти абстрагуватись від них, коли це необхідно.

Визначте, наскільки ви вправні в усіх напрямках, і виберіть ті, над чим потрібно попрацювати. Що частіше чого рухає вами – страх, тривожність, або позитивні емоції? Вирахуйте свою мотивацію і зрозумійте, як вона впливає на вас.

2. Слідкуйте за своїми тригерами

Щоразу, як щось вибиває вас із колії і розхитує вас, зупиняйтеся, давайте собі ментальний таймаут і думайте: а що саме це було? Я прочитав неприємну новину, почав переживати про свої фінанси? Відстежуйте переживання від початку до самих його коренів – можливо, це почалося ще в дитинстві? Використовуйте техніки для відновлення спокою, щоб дозволити думкам перемогти емоції.

3. Замініть звинувачення себе на співпереживання собі

Звинувачувати себе звикли дорослі діти, які недоотримали безумовної любові і стикалися з позицією «чому у твоїй однокласниці 5, а у тебе 4?». Як змінити цю стратегію на любов і підтримку? Є класне вправа, в якій ви берете фотографію юної або юного себе, розмовляєте з собою і заспокоюєте, задаючись питанням, як міг хтось усвідомлено захотіти травмувати таку чудову дитину.

Ще одна стратегія – вибрати 3 речі, які вам подобаються в собі: у фізичному сенсі, в плані талантів або навичок. Знайдіть те, що радує вас в собі. Це допоможе змусити внутрішнього критика замовкнути. Так, ви не заробили мільйон або не впоралися з якимсь завданням. Але зате ви приготували бездоганний суп за рецептом вашої мами або вмієте здорово вишивати. Або у вас дуже гарні очі, і ви їх любите – все це вважається, і все це важливо.

4. Залишайтеся в кріслі водія, не займаючи пасажирське

Звісно, ми говоримо в переносному сенсі – а що ж це значить? Це означає, що «в водійському кріслі» ми знаходимося в моменті і чітко усвідомлюємо емоційний багаж, який несемо і який виступає для нас тригером. Ми присутні тут і зараз, ми продумуємо речі, а не поводимося реакційно. У пасажирському кріслі ми фокусуємося на оголених почуттях, тонемо в них і перетворюємося в домашній емоційний реактор.

Вам, до речі, може допомогти буквально представляти себе в водійському сидінні. Опиняєтеся в стресовій ситуації? Подумки садіть себе за кермо – і починайте його викручувати.

5. Ставте ціли

Зараз, як ніколи, важливо і потрібно ставити собі цілі і мріяти про те, що буде далі. Постарайтеся визначити, чого не вистачає у вашому житті? Близькості, можливо? Тоді придумайте способи встановлювати зв’язки з людьми в майбутньому, наприклад, ходити на групові заняття або частіше бачитися з однокласниками. Це ж працює і з кар’єрою.