Посуха в усій Україні й загроза врожаю: як ми вплинули на клімат у країні та що можемо зробити

Незважаючи на дощові дні, посуха в Україні вже залишила свій слід на врожаї та фермерстві. Що стало її причиною і як ми можемо все виправити?

Слідом за аномальними піщаними бурями і пожежами по всій території країни Україна зіткнулася з іншим несприятливим явищем — посухою. І хоч в останній тиждень в Україну прийшли рятівні дощі, через посуху вже постраждали 10–15% усіх посівів — озимий ріпак, пшениця і ячмінь особливо.

15 травня заступник міністра розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства Тарас Висоцький зазначав, що найбільше втрат врожаю зафіксували в Одеській області. У північній частині регіону фермери залишилися без третини врожаю, а загалом область втратила 30% посівів. У деяких її частинах посуха почалася ще минулого року, а кількість опадів так і не виправила ситуацію. Тепла зима без опадів стала каталізатором проблеми.

Зима в Україні цього року дійсно була аномальною: згідно зі статистикою, у середньому по Україні температура повітря за три зимові місяці склала +1,5°С. І це за норми −3,7°С.

У березні по всій території країни зафіксували багато аномально теплих днів — середня добова температура повітря була на 7–13°С вищою за норму, а максимальна підвищувалася до +17–23°С. На більшій частині території України у березні кількість опадів не перевищила 50% норми, а на півдні ефективних опадів взагалі майже не було.

Крім загибелі врожаїв посуха призвела до обміління річок і озер. Рівень води в Десні у межах Чернігова впав до історичного мінімуму. Станом на початок березня рівень води був на 5 метрів нижчим за норму — такий показник зафіксували вперше за 140 років досліджень.

Зміліла й річка Рось, яка протікає через Вінницьку, Київську та Черкаську області. Річковий басейн охоплює Житомирську область, а всього в басейні Росі налічується понад 1000 малих річок. Притоки води в Київське водосховище досягли найнижчих максимумів за останні 100 років, а в Дністровському водосховищі склали лише 48% норми.

Нестача води вже тягне за собою наслідки, знову-таки, для врожаю — у держагентстві водних ресурсів повідомили, що будуть обмежувати кількість води для зрошення полів, а значить, і поливу посівів буде недостатньо для хорошого врожаю.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, дефіцит води зачіпає 40% населення світу, і до 2030 року ризику переселення через посуху піддасться до 700 мільйонів людей. Підвищення температури, викликане зміною клімату, робить вже сухі регіони більш сухими, а вологі — більш вологими. У посушливих регіонах це означає, що за підвищення температури вода випаровується швидше, що збільшує ризик посухи.

На початку року з руйнівними пожежами, частково спровокованими посухою і змінами клімату, зіткнулася Австралія. А дослідження свідчать про те, що за останні 40 років через посуху постраждали 40–50% усіх лісів планети.

Незвичайні погодні умови та явища — це прояви глобальної зміни клімату. Ці зміни фіксували протягом десятиліть, але зараз їх характер став особливо відчутним.

З початку 90-х в Україні зросла площа так званих «недостатньо зволожених» і «посушливих» територій (за індексом зволоженості), на півдні з’явилися «надзвичайно посушливі» зони. Наприклад, велика частина Київської, Житомирської та Чернігівської областей у 90-х характеризувалася як «вологі» ділянки, тепер це «недостатньо зволожені», а подекуди навіть «посушливі» регіони.

Безумовно, це прояв глобальних змін, але в кожному регіоні він відрізняється — у зоні, де знаходиться наша країна, середня температура збільшилася трохи більше, ніж у середньому на планеті. За останні десятиліття середня температура для України вже виросла більш ніж на 1°C.

Так, це загальносвітовий виклик, і рішення мають бути масштабними та глобальними, але це не означає, що Україна (або будь-яка інша країна) може стояти осторонь, поки інші домовляться.

Від амбітності та системності кліматичної політики держави багато залежить. Страждаючи від зміни клімату вже зараз, не можна продовжувати підтримувати або закривати очі на дії, які посилюють кліматичну кризу.

Саме сільське господарство першим потрапило під удар змін клімату, і від того, наскільки аграрна політика країни буде враховувати цей критичний фактор виробництва, залежить, скільки будуть платити самі аграрії за те, щоб залишитися на плаву.

• Уряду важливо виконувати наші міжнародні зобов’язання, адже Угодою про асоціацію з ЄС ми повинні ввести низку екологічних стандартів. На жаль, їх прийняття постійно відкладається.
• Важливо запровадити норми безпечного поводження з відходами тваринництва і добривами, тому що вони — джерело масштабного забруднення води, ґрунту, повітря і парникових газів.

• Потрібно передбачити державну підтримку виробникам (особливо дрібним і середнім як найбільш вразливим) для реалізації екопрактик на полі й фермі. Серед усіх напрямів промислове тваринництво найбільше виробляє парникових газів і витрачає води. А 2018 року з 4,2 мільярда гривень державної підтримки на агророзвиток 2,4 мільярда гривень пішло на тваринництво. Дуже сумнівний пріоритет держави в умовах зміни клімату і нестачі водних ресурсів.

• Індивідуальні дії також мають значення, і чим більше людина буде відповідально використовувати ресурси та споживати продукти, тим сильніший буде вплив.
• Варто скорочувати споживання продуктів тваринного походження. Хто не може зовсім відмовитися, може віддавати перевагу продукції дрібних і більш екологічних виробників.
• Важливо, щоб овочі та фрукти були сезонними й локальними, оскільки транспортування продуктів з-за океану сильно збільшує вуглецевий слід їжі.

Читайте також: «Наскільки екологічний ваш раціон: розрахуйте вуглецевий слід своєї їжі»

• За можливості вирощувати продукти на своїх ділянках. Так ви будете знати про їхню якість і до того ж займетеся агрофітнесом.
• Раціонально використовувати воду. Це стосується таких очевидних звичок, як вимикати воду, коли чистите зуби, приймати душ, а не ванну. А також це про те, щоб скласти розумний раціон, тому що на виробництво 1 кілограма м’яса потрібно від 5 до 15 тисяч літрів води.

Вчені, до речі, вже навіть розробили раціон, який не шкодить планеті.