Останнім часом люди все рідше роблять записи від руки. І, згідно з наукою, таким чином позбавляють свій мозок користі, пише у своїй колонці науковий журналіст Маркем Хайд.
Психологи давно зрозуміли, що особисте, емоційне письмо може допомогти людям усвідомити і примиритися зі своїми почуттями. Ще у 80-х експерименти показали, що «лікування письмом», за якого люди щодня по 15–30 хвилин записували свої почуття в щоденник, може приносити користь для психіки: це і зниження стресу, і зменшення симптомів депресії, і навіть поліпшення імунітету.
Інше дослідження в 1999 році показало, що саме рукописні замітки мають терапевтичний ефект.
Але можна подумати, що часи змінилися, і немає нічого дивного в тому, що зараз ми скоріше робимо записи на комп’ютері або в телефоні. Однак учені зауважують, що, набираючи той же текст на клавіатурі, не можна відчути подібний ефект.
«Коли ми пишемо букви від руки, ми виводимо кожен елемент штрих за штрихом, у процесі чого задіюються нейронні шляхи в мозку, які проходять поруч із ділянками, які керують емоціями, або через них», — каже Вірджинія Бернінгер, заслужений професор педагогіки у Вашингтонському університеті. Натискання однієї клавіші на клавіатурі — це зовсім інше завдання, яка зачіпає інші шляхи проходження сигналу в мозку.
Більш свіже дослідження показало, що ділянки мозку, пов’язані з навчанням, активніші, коли люди виконують завдання вручну, а не за допомогою гаджетів. Навіть наочний експеримент показав, що студенти, які робили конспекти від руки, краще володіли темою, ніж студенти, які робили записи на ноутбуках.
