Як сваритися з партнером: 4 правила, які допоможуть вирішити будь-який конфлікт

Правило 1
Зруйнуйте всі міфи про конфлікти

Міф 1. Конфлікт — це погано

Тільки та пара є щасливою і гармонійною, в якій партнери живуть душа в душу і ніколи не сваряться — поширене, але помилкове судження.

Якщо говорити про здорові партнерські стосунки, то вони передбачають союз двох психічно зрілих, рівноправних людей. І жити за принципом «аби не сваритися» навряд чи вийде.

Як би ви не намагалися створити стосунки з людиною, спорідненою з вами духом, у вас однаково не вийде бути одностайними в усьому. Від різних планів на вечір до полярних поглядів на глобальні речі. При цьому важливо прийняти як даність, що і ваш партнер, і ви маєте рівні права та немає більш правильної думки — є дві різні.

Потрібно з’ясовувати, домовлятися і знову з’ясовува ти . В цьому суть конфлікту.

Але є й інший шлях: намагатися всіма силами уникати напруги, що в результаті виллється у пряму (або негласну) заборону на індивідуальність партнерів. У найсумнішому варіанті така установка призводить до насильства. Як мінімум емоційного.

Міф 2. Емоції під час конфлікту — погано, потрібно їх придушувати та «включати» голову

Емоції людині необхідні так само, як логіка та критичне мислення. І думки, і почуття — суть одного й того самого процесу, який допомагає реалістично дивитися на світ і усвідомлювати власні потреби. Спроба позбутися небажаних почуттів призводить до дезорієнтації та цілого букету психічних розладів.

Міф 3. Під час конфлікту не потрібно стримувати почуття

Стереотип протилежний попередньому.

Якщо партнер говорить, що «борщ у мами був краще», значить потрібно надіти каструлю йому на голову. Це здоровий вираз злості, так можна, це природна реакція.

Психологи стверджують дещо інше: так, дуже важливо залишатися в контакті з почуттями, але проживати їх і діяти так, як вони наказують, — не одне й те саме. Наприклад, якщо ви відчуваєте лють, це зовсім не означає, що потрібно завдавати фізичної шкоди іншій людині.

Слід розрізняти почуття й афективне реагування.

В останньому випадку ми маємо справу зі станом, коли людина не може усвідомити та зрозуміти, що з нею відбувається, а рівень психічної напруги надзвичайно високий. Виникає він через те, що конфлікт зачіпає якийсь травматичний досвід із минулого, як правило, дитячий, практично нестерпний. Афект у конфліктній ситуації небажаний, але впоратися з подібними станами самостійно, просто «взявши себе в руки», без допомоги психолога вкрай важко (а часто й неможливо).

Правило 2
Легкі способи перетворити конфлікт на катастрофу

Дотримуючись цих порад, легко можна перетворити навіть дрібну розбіжність на скандал.

Узагальнюйте

Як можна частіше вимовляйте: «Ти ніколи не слухаєш мене», «Ти завжди забуваєш купити кефір», «Я весь час перед тобою виправдовуюся».

Бийте по соціальній ідентичності

Під час з’ясування стосунків не забудьте розповісти, що близька людина поводиться не як чоловік або справжня жінка.

Переводьте стрілки

Вас дорікнули в тому, що ви не помили посуд? Зате партнер вас постійно перебиває. Не забудьте йому повідомити про це.

Знецінюйте

Як можна частіше робіть співрозмовнику зауваження, що його думки або почуття ненормальні, неадекватні та перебільшені.

У будь-якій незрозумілій ситуації — мовчіть

Замість того, щоб з’ясовувати стосунки, краще припиніть контакт із партнером на тиждень-другий, а потім поверніться і почніть поводитися так, наче нічого не сталося.

Правило 3
Навчіться сваритися з користю

Головне правило «здорового» конфлікту — ненасильницьке спілкування, яке будується на особистій відповідальності, повазі до чужих і власних кордонів. Ось п’ять кроків для з’ясування розбіжностей, які допоможуть дотриматися цих принципів:

Крок 1. Позначаючи своє невдоволення, говоріть від першої особи, за допомогою так званих «я-повідомлень». «Я незадоволений» замість «ми нічого так не вирішимо», «це в наших інтересах» або «ти не розумієш». Ви можете відповідати тільки за себе і не знаєте, що відбувається в голові іншої людини.

Крок 2. Назвіть ситуацію, яка не подобається. Вона повинна бути конкретною, прив’язаною до дати й часу. Наприклад: «Ти вчора не передзвонила мені, хоча обіцяла». Замість: «Ти ніколи не дзвониш мені». Уникайте узагальнень і абстрактних міркувань.

Крок 3. Опишіть почуття, які маєте. Наприклад: «Я на це образився».

Крок 4. Опишіть, що це означає для вас: «Мене це ображає, оскільки для мене це означає недотримання домовленостей».

Крок 5: Опишіть, як би вам хотілося змінити ситуацію. Наприклад: «Мені б хотілося, щоб ти відповідав на дзвінки, а якщо ти не можеш говорити в цей момент, телефонував або писав повідомлення протягом певного часу».

Пам’ятайте, що партнер або партнерка мають повне право не погоджуватися з вашими побажаннями. Значить, потрібно буде домовлятися.

Правило 4
Запам’ятайте, що правила працюють не завжди

Варто сказати, що вищеописані правила працюють не завжди та не для всіх. Є безліч випадків, коли вони працювати не будуть. Наприклад, якщо один із партнерів дотримується насильницьких принципів у стосунках. Або коли друга сторона конфлікту — не рівноправна адекватна людина, а об’єкт, ворог або нетяма, якого потрібно схилити до певного рішення. Коли є дві думки: моя і неправильна.

Також конфліктувати «правильно» і тверезо буде складно, якщо для партнера чи обох страх розбіжностей впирається в жах самотності . Якщо людина залежить від партнера фінансово та боїться складнощів після розриву стосунків. Або ж вона не вважає себе повноцінною особистістю поза стосунками.

Гарного результату не буде і якщо партнери намагаються домовлятися зі стану афекту . Екологічне з’ясування стосунків у конфлікті працює тільки в контексті «тут і зараз». Але часто буває так, що за дрібною проблемою ховається зовсім інша.

У таких ситуаціях навіть найефективніші правила не працюють і найкращим рішенням буде консультація психолога чи психотерапевта.